Господарськими судами розглядалась справа за позовом товариства про зняття арешту з майна.
Товариство просило господарський суд зняти арешт, накладений на автомобіль у межах виконавчого провадження, оскільки відповідно до умов договору купівлі-продажу транспортних засобів арештований органом ДВС автомобіль перейшов у власність Позивача, а накладення арешту на таке майно обмежує власника у здійсненні права власності.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Суди зазначили, що позивачем відповідно до вимог Закону України «Про дорожній рух» та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, не було надано належних доказів на підтвердження здійснення державної реєстрації транспортного засобу протягом 10 діб після укладання договору.
Так, відповідно до статті 34 ЗУ «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
Суди вказали, що законодавцем визначений спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортні засоби, який невід'ємно пов'язаний з обов'язковою реєстрацією власником придбаного автомобіля у відповідних органах. Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
Відповідно до інформації Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України власником автомобіля є саме боржник у виконавчому провадженні, що також підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги покликання Позивача на те, що нездійснення державної реєстрації транспортного засобу було зумовлено економією грошових коштів, оскільки такі обставини не є поважними причинами, з якими закон пов'язує неможливість вчинення державної реєстрації транспортного засобу у строк більше ніж два роки з моменту укладення Договору. Крім того, через три місяці після укладання Договору, Позивачем як орендодавцем було укладено договір оренди транспортних засобів, зокрема і спірного транспортного засобу, за що Позивач мав отримувати орендні платежі.
Касаційний господарський суд ВС не погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
КГС вказав, що судами не надано належної правової оцінки Договору та Акту приймання-передачі, на які Позивач посилався як на підставу набуття права власності на спірний транспортний засіб, в розумінні статті 334 ЦК України.
Відповідно до статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд касаційної інстанції зауважив, що судами, з урахуванням приписів статті 34 ЗУ «Про дорожній рух» та Порядку, не встановлено, чи пов'язують вказані положення момент реєстрації транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах із набуттям особою права власності на нього, а лише з'ясовано, що положеннями вказаних актів регулюються та встановлюються обов'язки продавців та покупців транспортних засобів (зняття з реєстраційного обліку, реєстрації транспортного засобу, тощо).
А посилання судів попередніх інстанцій на вказані акти законодавства як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог, без встановлення того, чи пов'язується реєстрація транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах із набуттям особою права власності на нього, КГС визнав передчасним (постанова від 13.02.2018 у справі№ 910/11266/17).
_03_03.png)
