Такого висновку дійшов ВСУ за результатами перегляду судових рішень у справі за позовом товариства про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до обставин справи ДПІ за результатами перевірки встановила порушення позивачем вимог Закону України «Про плату за землю», Податкового кодексу України, оскільки товариством занижено грошові зобов’язання з орендної плати за землю та збільшила позивачу суму податкового зобов’язання за платежем «орендна плата юридичних осіб».
Товариство з податковим повідомленням-рішенням не погодилось, вказувало, що внаслідок відчуження ним частини нерухомого майна право користування земельною ділянкою пропорційно до частки права власності на об’єкт нерухомого майна перейшло до третіх осіб, у зв’язку з чим позивач не зобов’язаний сплачувати орендну плату за ту частину земельної ділянки, користування якою припинено.
Починаючи з 2003 року позивач неодноразово звертався до міської державної адміністрації з метою розподілу земельної ділянки між новими власниками об’єкта нерухомості та внесення змін до договору оренди земельної ділянко від, проте це питання не було вирішено.
Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, з чим погодився і апеляційний адміністративний суд. Суди виходили з того, що оскільки позивач частково відчужив належне йому на праві власності нерухоме майно третім особам, то обов’язок зі сплати орендної плати за земельну ділянку у повному обсязі, на якій розташований об’єкт нерухомості, у нього відсутній.
Проте з такими рішеннями не погодився ВАСУ, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а у позові відмовив.
ВАСУ дійшов висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та зазначив, що перехід права власності на майно до іншої особи не звільняє орендаря земельної ділянки від обов’язку зі сплати орендної плати за неї на підставі відповідного договору оренди. А розмір орендної плати буде змінено тільки після внесення змін до підписаного з позивачем договору оренди в частині зміни розміру земельної ділянки або підписання нового договору оренди земельної ділянки пропорційно до частки нежитлових приміщень, що належать позивачу на праві власності.
ВСУ скасував рішення ВАСУ, а постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій залишив в силі.
ВСУ роз’яснив, що у розумінні ПК платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов’язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.
За частиною третьою статті 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
ВСУ зазначив, що якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (позиція ВСУ у постанові від 08.06.2016 у справі №21-804а16).
ВСУ дійшов висновку, що до нового власника об’єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов’язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розташоване набуте ним майно.
А тому ВСУ визнав вірним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність рішення та його скасування, оскільки в період, за який проведено перевірку нежитлові приміщення перебували у колективній власності кількох юридичних осіб, право власності яких було зареєстроване у встановленому законодавством порядку, тому після відчуження частини об’єкта нерухомості та його реєстрації в БТІ за іншими особами позивач не повинен сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої не є (постанова від 12.09.2017 у справі № 21-3078а16).
_03_03.png)
