Позивач звернувся до господарського суду з позовом про витребування обладнання, яке було продане за договором купівлі-продажу.
Відповідно до обставин справи між ФОП та товариством було укладено договір купівлі-продажу обладнання. Відповідач прийняв обладнання, що підтверджується актом, проте не здійснив жодного платежу за договором. Вказане змусило продавця звернутися до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу, у зв'язку з істотним порушенням умов договору та рішенням господарського суду договір купівлі-продажу було розірвано.
Позивач посилався на те, що після набрання рішенням законної сили, обладнання повернуто не було, а відповідач продовжує незаконно утримувати майно позивача, а також використовує його у своїй діяльності.
Господарський суд задовольнив вимоги позивача та витребував з незаконного володіння Товариства на користь ФОП обладнання, продане згідно з договором купівлі-продажу.
Суд обґрунтовував ухвалене рішення положеннями статей 387, 391 Цивільного кодексу України та зазначив, що власник вправі вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння, а також належного йому майна, придбаного володільцем від особи, яка не мала права його відчужувати.
Оскільки позивач вказував на те, що відповідачем неналежним чином було виконано умови договору в частині оплати вартості товару, внаслідок чого, договір було достроково розірвано за рішенням суду, яке набрало законної сили, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для користування відповідачем спірним майном та про необхідність його повернення позивачу як законному власнику.
Рішення суду першої інстанції залишив без змін і апеляційний господарський суд.
ВГСУ скасував рішення судів та справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд зауважив, що відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а спірне майно було передано на виконання умов договору купівлі-продажу.
Згідно зі статтею 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
ВГСУ зазначив, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на вимоги ч.2 ст.653 ЦК України, якими передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
ВГСУ вказав на помилковість висновків обох судових інстанцій про правомірність вимоги позивача щодо витребування майна з чужого незаконного володіння, оскільки таке майно було одержане відповідачем на підставі договору (постанова від 16.11.2017 у справі № 910/20548/16).
_03_03.png)
