Реформування судової системи повинно відбуватися в усіх напрямках

 На цьому наголосили учасники під час заключної сесії Міжнародної конференції «Судова правотворчість у механізмі забезпечення принципу верховенства права в умовах реформування правосуддя». У обговоренні формування судової практики в Україні на основі верховенства права взяли участь міжнародні та національні експерти.

Координатор проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Довідас Віткаускас наголосив на тому, що саме Верховний Суд України має стежити за тим, щоб норми законодавства були максимально чіткими й однозначно трактувалися усіма судами нижчих інстанцій. На переконання Довідаса Віткаускаса, саме це допоможе створити в Україні єдину судову практику.

Доктор юридичних наук, професор, суддя Суду загальної юрисдикції Європейського Союзу Віргіліус Валанчюс ознайомив учасників конференції з особливостями розгляду справ у європейських судах. Доповідач розглянув преюдиційний (консультативний) запит як механізм забезпечення єдності судової практики й навів декілька конкретних прикладів з практики європейських судів, які дають змогу глибше зрозуміти особливості подібних звернень. Суддя також звернув увагу на те, що з кожним роком до європейських судів надходять все більше консультативних запитів – якщо ще у 1960 році їх взагалі не було, то цього річ до них вже надійшло майже півтисячі подібних запитів.

Тему преюдиційного запиту продовжив український експерт, кандидат юридичних наук, суддя Вищого адміністративного суду УкраїниІгор Олендер, який проаналізував питання доцільності запровадження консультативного запиту в Україні. На його думку, ця тема є дуже актуальною, адже процедура консультативного запиту сприятиме єдності судової практики на всіх рівнях. Наразі в Україні немає подібної однозначності у трактуванні законодавства – попри постанови Верховного Суду України, суди нижчих інстанцій не зобов’язані їх неухильно дотримуватись, адже подібні акти носять лише рекомендований, а не обов’язковий характер. Ігор Олендер також наголосив на важливості вивчення міжнародного досвіду використання преюдиційного запиту.

Доктор юридичних наук, професор кафедри адміністративного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Роман Мельник розглянув тему вихідних засад визнання рішення органу судової влади джерелом права. Хоча на законодавчому рівні суди не є органом законодавчої влади, проте фактично їм нерідко доводиться виконувати цю функцію задля забезпечення якісного судового розгляду справ та винесення справедливих рішень, зауважив Роман Мельник. Також науковець впевнений, що у випадку надання суддям можливості створювати та редагувати законодавство може спричинити виникнення багатьох спірних питань.

Сергій Погрібний, доктор юридичних наук, перший заступник голови Приморського районного суду міста Одеси акцентував увагу на тому, що наразі суди в Україні просто не можуть відмовитися від права на правотворчість. Це пояснюється тим, що існує необхідність в усуненні прогалин у законодавстві, яке на практиці часто виявляється неякісним. Причому така ситуація нерідко виникає й у інших країнах світу. Сергій Погрібнийтакож проаналізував співвідношення закону (договору) цивільного права та актів судової правотворчості.

Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк по завершенню роботи конференції подякував усім організаторам та гостям заходу й нагадав, що у 2017 році найвищий судовий орган України відзначатиме 100-річний ювілей. Ярослав Романюк висловив впевненість, що Верховний Суд України залишатиметься найвищою судовою інстанцією країни та братиме активну участь у правотворчості й надалі проводитиме подібні конференції, щоб порушувати актуальні питання у сфері права і судочинства.

ВСУ