РАДА ЄВРОПИ РЕКОМЕНДУЄ ПОКРАЩИТИ ДЕЯКІ АСПЕКТИ НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ

13 жовтня 2016, 10:28

Рада Європи представила свої висновки за результатами оцінювання системи безоплатної правової допомоги в Україні у світлі стандартів та передового досвіду Ради Європи. Про це повідомляє Координаційний центр з надання безоалвтної правової допомоги.

Як зазначається у звіті, відзначено значні досягнення, яких вдалося досягти за порівняно короткий проміжок часу з моменту початку функціонування системи, а також представлено рекомендації щодо подальшого удосконалення організації її роботи та взаємодії з іншими учасниками системи правосуддя.

Оцінювання, проведене у лютому - червні 2016 року, включало аналіз нормативно-правової бази, структури, організації та функціонування української системи БВПД у кримінальних справах та у випадках адміністративного затримання й арешту.

Зокрема, дослідження охопило такі аспекти, як доступ до правової допомоги, порядок призначення та заміни адвокатів, забезпечення якості й відповідні контрольні механізми, оплату послуг адвокатів, незалежність органів, відповідальних за безоплатну правову допомогу, тощо.

Мета оцінювання полягала в аналізі відповідності української системи безоплатної вторинної правової допомоги стандартам і передовому досвіду Ради Європи, виявленні викликів і потреб, наданні рекомендацій щодо подальшого вдосконалення правового поля і стратегій розвитку, а так само практики правозастосування.

За результатами оцінювання експерти Ради Європи надали такі висновки та рекомендації:

- Доступність БВПД: за висновками оцінювання, українська система безоплатної вторинної правової допомоги включає чималий перелік осіб, які мають право на БВПД, відтак забезпечує широкий доступ до правосуддя та захист прав людини. Особи, що мають право на БВПД, можуть скористатися цілою низкою правових послуг, що також є вельми позитивним моментом. Рекомендовано, однак, вдосконалити нормативну базу таким чином, щоб вона містила чітке визначення осіб, які мають право на БВПД, була простішою та більш зрозумілою для таких осіб. Рекомендовано також, щоб органи сфери кримінальної юстиції вживали узгоджених зусиль для того, щоб забезпечити надання правової допомоги кожному підозрюваному чи обвинуваченому з моменту затримання, до першого допиту, як і передбачає українське законодавство і практика Європейського суду з прав людини. Рекомендовано вжити всебічних заходів для того, щоб органи, які надають БВПД, вчасно отримували повідомлення про кожен випадок затримання. У дослідженні також наголошено на тому, що слід вдосконалити інформування затриманих осіб про їхнє право на правову допомогу.

- Система призначення адвокатів для надання БВПД: оцінювання підкреслює переваги системи призначення адвокатів, запровадженої Законом України «Про безоплатну правову допомогу». Ця нова система, як визначило оцінювання, істотно підвищила незалежність адвокатів, які надають БВПД, розірвавши небезпечні зв’язки між поліцією, органами розслідування, судами з одного боку та адвокатами з іншого. Для забезпечення більшої прозорості та ясності того, як відбувається призначення адвокатів для надання БВПД та розподіл справ між ними, рекомендовано, щоб чіткі правила призначення були розроблені та опубліковані в кожному Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги. За висновками оцінювання, українське законодавство та підзаконні акти відповідають стандартам Європейської конвенції з прав людини щодо вибору адвоката. Проте слід вдосконалити норми щодо заміни адвоката. На додачу, всім сторонам сфери кримінальної юстиції слід забезпечити, у відповідності з європейськими стандартами та українським законодавством, належне та послідовне застосування статті 53 Кримінального процесуального кодексу України, що регулює залучення адвоката з системи БВПД на окрему процесуальну дію в кримінальному провадженні.

- Контроль та забезпечення якості: у Європі дедалі більшу увагу приділяють забезпеченню належної якості правової допомоги. В Україні для цього наявна відповідна нормативна база. Проте рекомендовано посилити механізми контролю якості, зокрема, шляхом розширення норм, які закріплюють стандарти якості правової допомоги, частішого проведення спостережень за роботою адвокатів у суді та опитувань клієнтів, запровадження механізмів незалежної фахової оцінки (peer review). Також за результатами оцінювання сформульовано рекомендації щодо продовження позитивного досвіду впровадження масштабних навчальних програм у системі БВПД.

- Система винагороди адвокатів БВПД: рекомендовано спростити чинну дуже деталізовану систему оплати, яка, як зазначено у звіті за результатами оцінювання, забирає багато часу та є досить обтяжливою для органів БВПД та адвокатів. Для європейських країн непоодинокою є тенденція застосування системи фіксованих платежів. Також рекомендовано розглянути можливість урегулювання оплати деяких додаткових дій, які мають вживати адвокати для активного виконання своїх функцій. Адвокатів слід заохочувати до представництва клієнтів у віддаленій місцевості.

- Незалежність системи безоплатної правової допомоги: за висновками оцінювання, Координаційний центр з надання правової допомоги та його директор мають прийнятний рівень незалежності та відповідальності щодо використання своїх ресурсів та штату по відношенню до виконавчої влади й парламенту. Звіт за результатами оцінювання рекомендує, однак, щоб поточне управління правовою допомогою в більшій мірі було офіційно закріплене за Координаційним центром. Також рекомендовано, щоб Координаційний центр мав консультативну чи наглядову раду, склад якої затверджувало б Міністерство юстиції. Членів ради слід обирати серед різних груп зацікавлених сторін і представники однієї групи не повинні складати більше ніж чверть складу. Експерти не підтримали ідею щодо моделі ради, більшість якої б становили адвокати, оскільки досить важко дотримуватись вимог звітності за державне фінансування і через притаманний конфлікт інтересів, коли рада, яку контролюють адвокати, несе відповідальність за виплату великих сум державних коштів адвокатам. Дослідження не встановило ознак втручання з боку держави в надання чи відмову в наданні БВПД. Незважаючи на це, з огляду на важливість виключення будь-якого зовнішнього втручання (з боку органів виконавчої влади, правоохоронних органів чи органів адвокатури) рекомендовано розглянути можливість закріпити на нормативному рівні заборону зовнішнього впливу у призначення адвокатів для надання БВПД. Також рекомендовано, щоб директора Координаційного центру призначали шляхом індивідуально-професійного оцінювання в порядку незалежного відбору для публічних посад, та щоб строк, на який призначають директора, підстави та порядок його/її звільнення було закріплено в Законі «Про безоплатну правову допомогу».

- Дослідження і моніторинг: оцінювання виявило недоліки, пов’язані зі збором та аналізом даних/статистики в українській системі кримінальної юстиції, зокрема, брак загальних показників та належного обміну інформацією між різними органами. Рекомендовано розвивати електронний обмін даними між відповідними органами для забезпечення більшої узгодженості в провадженнях, їх ефективності та кращого захисту прав людини. Запровадження всебічної внутрішньої електронної системи управління інформацією рекомендоване як ключовий елемент загальної адміністративної ефективності системи БВПД. Рекомендовано, щоб система БВПД розробила методику та показники для збирання й аналізу даних, що дасть змогу визначати рівень забезпеченості потреб у правовій допомозі. Таким чином можна буде отримувати важливу інформацію про функціонування системи кримінальної юстиції, і ця інформація для органів влади стане джерелом для вдосконалення стратегії чи практики правозастосування.

Варто зазначити, що Офіс Ради Європи ініціює проведення експертних обговорень, у тому числі в регіонах, із ключовими сторонами результатів оцінювання з тим, аби виробити план узгоджених дій з упровадження представлених рекомендацій.

Українське право