— Інформаційні технології мають слугувати принципам судочинства і не порушувати їх, — Римвідас Норкус

Процесуальний етап судової реформи, зокрема зміни до процесуальних кодексів та запровадження інформаційних технологій, у тому числі електронного правосуддя, обговорили під час другої секції другої сесії учасники IV Міжнародного судово-правового форуму «Судова реформа: стан та напрями розвитку», який проходить у Верховному Суді України.

Під час обговорення шляхів і механізмів реформування процесуального законодавства, впровадження інформаційних технологій, Голова Верховного Суду УкраїниЯрослав Романюк наголосив, що при внесенні відповідних змін у процесуальне законодавство треба слідувати європейським стандартам, зокрема, щодо гласності та відкритості судового процесу, яка забезпечується у тому числі й інформаційними технологіями, виважено підходити до цього питання, аби не зашкодити правам учасників судового розгляду. Дотримання прав учасників процесу не заперечує того, підкреслив Ярослав Романюк, що суд має бути відкритим.

Гідне місце при реформуванні процесуального законодавства також має посісти така новела вітчизняного законодавства, як електронний суд, який вже запроваджено в Україні та успішно здійснюється, у тому числі у Верховному Суді України.

У змінах до процесуальних кодексів законодавцю необхідно також забезпечити таке визначення гласності і відкритості судового процесу, аби при цьому дотримувалися права інших учасників процесу, наголосив у своєму виступі «Ефект присутності: гласність і відкритість судового процесу як важлива складова відновлення довіри до судової влади»заступник голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Станіслав Кравченко.

Вирішення на законодавчому рівні зазначених питань з урахуванням думки суддівської спільноти здатне відновити довіру до судової влади з одночасним забезпеченням як відкритості суду, прозорості і зрозумілості судових процедур, так і ефективного захисту прав усіх учасників судового процесу.

З литовським досвідом впровадження інформаційних технологій у судову систему ознайомив присутніх Голова Верховного Суду Литовської Республіки Римвідас Норкус.

- Це питання, — наголосив Римвідас Норкус, — далеко не технічне, як видається на перший погляд. Інформаційні технології знижують ймовірність помилок, яких може припуститись людина.

Однак впровадження таких технологій, застеріг Голова Верховного Суду Литовської Республіки, не має бути метою заради мети, інформаційні технології мають слугувати принципам судочинства і не порушувати їх. Україна, на його переконання, зробила значний крок уперед, запровадивши проект «Електронний суд».

Про види, форми, особливості, переваги та недоліки «Електронного суду» йшлося у виступі партнера юридичної компанії FCLEX Олега Маліневського, який нагадав, що тільки у 2015 р. в українських судах проведено 60,7 тис. судових засідань у режимі відеоконференції.

Уніфікації та гармонізації процесуальних регламентів присвятив виступ на Форумі суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, секретар пленуму цього суду Дмитро Луспеник. Так, на його думку, уніфікації потребують тотожні правові інститути, які у цивільному, адміністративному, господарському судочинстві регулюються неоднаково.

Заступник голови Вищого господарського суду України Геннадій Кравчук та керівник Західноукраїнської філії адвокатського об’єднання Arzinger Маркіян Мальський присвятили свої виступи питанням реформування господарського процесуального законодавства, зокрема механізмам ефективного судового захисту учасників господарських відносин й інституту свідків у господарському процесі.

Про механізми запобігання зловживанням учасниками судового процесу своїми процесуальними правами доповідав керуючий партнер юридичної фірми Trusted Advisors Іван Міщенко.

Заступник Голови Вищого адміністративного суду України Михайло Цуркан у доповіді«Судова «матриця» — розвантаження: механізми оптимізації діяльності судової системи»акцентував увагу присутніх на тому, що незалежність і самостійність судової системи - не її привілеї, а основні засади судочинства, забезпечення яких здатне оптимізувати діяльність судової системи. Тому при реформуванні процесуального законодавства необхідно визначити відповідальність за недотримання законодавчих норм про обов’язковість правових висновків Верховного Суду України як найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції, яка на сьогодні не забезпечена.